Після кількох тижнів в евакуації я відтворив по пам’яті залишену у Вінниці квартиру. «Будинок зі скла» — це подорож навколо об’єктів пам’яті, що пов’язані із домом (архетипи дому, дерева, шляху та домашнього декору), а також орієнтування та подивування в середині метафізичного віртуального ландшафту.

Я був із тих людей, які до останнього не вірили в можливість російського вторгнення. Маю визнати, що я був не правий. Евакуація змушує відфільтровувати світ предметів матеріальної культури, що дбайливо збирався багато років, до кількох самих необхідних позицій. Наприклад, я не взяв жодної художньої роботи і лише одну книжку з бібліотеки. Крихкі предмети домашнього декору — вази чи порцелянові фігурки комуністичних часів, які не мають утилітарної функції, але гуманізують дім — теж не потрапили до тривожної валізки.