Спостерігаючи за процесом безмежного і неконтрольованого аксіомами гуманізму впливу та тиску системи на об’єкт, ми бачимо деструктивні зміни особистості. Вона поступово втрачає волю, перебуваючи в постійному страху перед сьогоденням і майбутнім, втрачає можливість впливати та контролювати події. Людина відчуває себе безпомічною і безпорадною через щоденні циклічні тривожні події серед деформованих міст, утопічних ідей та примітивних соціальних структур, що обмежують її діяльність і самоповагу.

Форми будинків доведені до майже примітивних структур, що домінують і тиснуть на об`єкт. Результат цього тиску — зміна ставлення до себе і оточуючих, апатія, втрата самостійності і значимості людини у такому просторі.

Надихався в основному бруталізмом та схожими будівлями. Мені подобаються дуже прості і в той же час виразні форми. Форми, що мають переважати, давити. Перший будинок — гробниця Еврісака в Римі, 1 століття до н.е. Мене вразили пропорції цієї будівлі та її схожість з архітектурою бруталізму. Це дуже незвичайний приклад римської архітектури. Другий будинок — будівля Армстрога Руббера (Armstrong Rubber Building), модерністський будинок 1970 року, США.