В основі ідеї — переосмислення місцевої легенди Перемишля, повʼязаної з річкою Сян. У ній ідеться про акт очищення через омивання конкретних артефактів.

На відео представлений посуд, який уцілів у зруйнованих від російських обстрілів будинках на деокупованих і тимчасово окупованих територіях. Ці надломлені, обпалені предмети символізують стан українців, що пережили евакуацію з небезпечних зон. Річка Сян постає як образ Народного Дому, який прийняв до себе українських біженців, огорнув їх і омив рани, заподіяні війною.

Експозиція, що складається зі знайденого посуду і відеоробіт, створена у форматі інтерактивного чаювання, на що нас надихнули щотижневі зустрічі під час резиденції. Річка Сян як символ очищення медитативно задокументована на відео, яке транслюється фоном для експозиції однієї з кімнат. Ми захотіли дати друге життя цим предметам та реалізувати їх конкретне призначення — дарувати людям тепло та затишок. Цей проєкт — знак подяки Народному дому за постійну допомогу українським біженцям. І оскільки дім — це місце, де завжди пригощають гарячим чаєм, на відкритті відбулася перформативна дія: ми наповнили пʼять горняток чаєм та запропонували символічно розділити їх з відвідувачами. На цих предметах видно сліди опіків та залишки згорілого скла, які неможливо очистити. Цей посуд нам надіслали наші знайомі, які втратили свої домівки. Ми мали можливість познайомитись з ними під час волонтерства та документальних зйомок наслідків російських злочинів.

В експозиції представлені предмети з таких регіонів: с. Олександрівка, (Херсонська область), с. Лукашівка та с. Количівка (Чернігівська область), м. Бахмут. Локації не випадкові.

Роботу було створено під час резиденції у Народному домі у Перемишлі.