З початком повномасштабного вторгнення у світі з’явилось багато українського контенту. Проте зазвичай українці зображають Україну як козаків у шароварах, хати під стріхою та в інших, цілковито відірваних від реальності колоніальних образах. З іншого боку, ми показуємо суцільну руїну і жахи війни. Проте якою насправді є нова українська ідентичність? У своїй художній практиці я зосереджений на проявах сакральності у формуванні сучасної української ідентичності, тому проблему “шароварщини” я розглядаю насамперед у цій сфері. Тому, створюючи воєнні плакати, я інтегрую у них окремі елементи сакрального мистецтва. Не для того, щоб “канонізувати” війну, створюючи симулякри аграрного патріархального суспільства, але навпаки - проводячи деконструкцію образів і ставлячи під сумнів їх обмеженість релігійними конотаціями. Таким чином я прагну виділити архетипність і емоційність зображень, а отже, розглядаючи їх можливість бути актуальними в сучасних реаліях.