Одного дня мені стало страшно їсти. Потім рухатись. А згодом і дихати. Невидимі руки оповили мене, замкнувшись на шиї і не відпускаючи багато місяців. Це був тривожний розлад.
Серія “Am I?” — це саморефлексія, спроба вхопити, зрозуміти хворобу. Мій герой завмер в очікуванні бурі, якої ніколи не станеться. Він забув, ким був раніше. Втратив оточення, смак до життя. Навколо лише порожнеча і панічні атаки у вигляді кольорових труб. Здається, що ці труби от-от задушать його.
А може, то насправді є опори? Такі собі екзоскелети? Може вони захищають? Що, якщо шлях до свободи лежить через доторк до них? Я ще не знаю, чи переможе мій герой страх. Певно, неможливо позбутись тривоги раз і назавжди. Головне — продовжувати діяти попри неї. От я і дію.