Проєкт Марини під назвою «розірвані зв’язки» – це проєкт про внутрішній біль і стан напруги, що викликані воєнними подіями в Україні. Він розповідає про страх можливої втрати родинних зв’язків та про страх повернення додому. Про розірвання зв’язків із сім’єю: між матір’ю і дитиною – і татом, між бабусею і дідусем – і онукою, між рідним простором свого дому – і приміщенням готельного номеру, між рідною країною – та іншою країною.

Авторка проводить аналогію між родинними зв’язками (нефізичними) та різними фізичними вузлами, які створюються з уявних товстих ниток. Багатоманітні вузли у різних формах і варіаціях, із розірваними кінцівками, скомпоновані таким чином, щоб передати глядачеві стан розриву і невизначеності. Керамічні твори з глини та шамоту обпалюються в керамічній печі таким чином, що кераміка набуває чорного кольору відповідно до задуму авторки показати темні емоції та стани, які принесла війна.