Під час війни важко думати про живопис. Здається, що такі речі починають втрачати сенс. Живучи в контексті жахів, про які ти читаєш і які відбуваються десь поблизу (у містах, де ти встиг побувати чи навіть пожити), важко зібрати свої почуття та висловити себе через живопис.
Ця серія є підбіркою творів, створених за три місяці війни в Україні. У ній я лірично описую переживання війни, прагнення до перемоги та думки про те, що буде потім. Поки навколо мене стільки жахів, фотографій насильства, які відбуваються дуже близько, хотілося шукати щось прекрасне, те, що оточує людину щодня в наших містах.
Це мрії про загоєння ран, про проростання нових сенсів і життя посеред зламаного людського світу.