Голод можна використовувати як зброю. Знищення і контроль за постачанням продовольчих продуктів можуть мати таку ж дію, як гармати, бомби та танки.

Не маючи змоги завдати воєнної поразки, агресор може навмисно обстрілювати елеватори та склади, розкрадати зерно та сількогосподарське обладнання, мінувати та спалювати поля, вбивати фермерів, щоб підірвати економіку країни-жертви та спроможність її армії протистояти ворогу.

Перерізання ліній постачання, руйнування інфраструктури, перешкоджання фермерам вирощувати та збирати новий урожай – тактика позбавлення цивільного населення продовольства, щоб змусити його до голодної капітуляції.

Використання продовольчої безпеки та голоду як методу війни не є чимось новим. Але Росія виводить цю тактику на глобальний рівень, де ціль – це не країна, на територію яку вторгнувся загарбник, а цілий світ.

Україна – ключовий постачальник пшениці, ячменю та кукурудзи в країни Північної Африки, Південно-Східної Азії та Близького Сходу. Знищуючи український урожай, блокуючи порти та морські шляхи, Росія погрожує розв’язати продовольчу кризу та спровокувати заворушення в регіонах, вразливих до нестачі продовольства.

Продовольчий хаос – тактика Росії, яка б могла змусити Україну, економіка якої сильно залежить від експорту продовольства, піти на поступки. Це також і важіль впливу на Захід, який побоюється антизахідних настроїв, і на Китай, який потребує українського зерна і прагне стабільності в країнах, що живляться китайськими інвестиціями.

У звичному розумінні зброя – це знаряддя, щоб вбивати, заподіювати шкоду або погрожувати. Це практична річ — фізичний об’єкт, як ніж або ядерна ракета — який використовується для нападу чи захисту.

Їжа, вода і повітря необхідні, що підтримувати життя. Відмова в доступі до життєво важливих ресурсів також провокує загрозу для життя. Навмисне позбавлення їжі чи води робить їх зброєю з такими ж катастрофічними наслідками, як і бомбардування.

Що спільного між ударом ножем і голодом серед населення цілої країни? Це отримання переваги над суперником. Різниця в масштабах.

Закриття українських морських портів і блокування її експорту вивели використання голоду як зброї на світовий рівень. Дії кремля змусили Київ постраждати лише економічно. Справжня голодна криза постала перед країнами Африки, Близького Сходу та Азії. Це допомагає зрозуміти, що будь-що може стати зброєю у глобалізованому світі.