Ця робота є усвідомленням непрожитих емоцій, що не були вчасно розпізнані та марковані. Маскувальний костюм, або, як його ще називають, «кікімора», стає уособленням прихованого та незрозумілого. Тендітна квітка покривається нехай кольоровим, але все ж тягарем, від чого не легшає.

Я мимоволі перетворююсь на кікімору, яка в народній міфології є шкідником, що приносить безлад в дім. І от я, приносячи безлад у свою голову, опиняюсь під прицілом власних емоцій, які сховалися у кущах. Мені нікуди подітися, бо я забула надягти свій маскувальний костюм.

«Кікімора» є процесуальною роботою, відтак вона змінюється у часі та доповнюється новими елементами.