Хроніка одної ночі на вокзалі
Мені страшно малювати чистий біль — у ньому можна захлинутися, тому змушую себе малювати щось підбадьорливе і мотивуюче. Це складно, але й важливо теж. Якогось дня з іншими стрітарт художниками ми поклеїли наші плакати у місті. Маю маленьку надію, що це збадьорить якогось перехожого, історію якого я не знаю, як і обставин, з яких він сюди прибув.
Досвід мого однонічного волонтерства на вокзалі замальовувала вже вдома, така була щільність переживань і контрастів людей і всього всього. Мені би хотілося через те візуальне транслювати багато і до багатьох. Але я розумію, що не рупор, а лиш маленький навушничок, який видає звук. Якщо хтось почує той тихий шум, то це вже важливо для мене і для спільної справи, переконую я себе.
![](https://ukraineablaze.art/uploads/small_Hronika_odnoyi_nochi_na_vokzali1_1_2be93e36e3.jpg)
Богдана Давидюк. Хроніка одної ночі на вокзалі
![](https://ukraineablaze.art/uploads/small_Hronika_odnoyi_nochi_na_vokzali1_2_3d665c354d.jpg)
Богдана Давидюк. Хроніка одної ночі на вокзалі