Серія акварельних пейзажів-мініатюр, які зображують напів/зруйновані будівлі у східному регіоні України, поблизу від зони конфлікту. Матеріал для пейзажів збирався під час подорожей художниці Луганською та Донецькою областями протягом 2016-2019 років. Але у такому масштабі розпізнати руйнування практично неможливо. За рахунок цього пейзажі виглядають скоріше ліричними, ніж драматичними.

Експонуються пейзажі у рамах, завішених матерією. Так у деяких художніх музеях України виставляються акварелі для захисту зображення від прямих сонячних променів, які можуть призвести до вигоряння фарби. Такий спосіб експозиції прив'язує глядача до роботи – щоб подивитися картину, глядачеві необхідно підняти матерію. Подивитися роботу здалеку неможливо. Розглядати зображення можна тільки з певної дистанції, на відстані витягнутої руки.

Приховування зображень не тільки натякають на обмеженість сприйняття (бачення), але й виявляють спробу заховати зображення, а разом з ними і інформацію, яку вони несуть. Не ясно, чи художниця дбайливо зберігає ці пейзажі, чи все ж приховує їх.