Другого дня після повномасштабного вторгнення Росії, я зі своєю родиною переїхала до приватного будинку з підвалом. У цьому підвалі, протягом першого тижня війни, і було зроблено більшість робіт. У мене з собою був комп'ютер і світлини моїх літографій на ньому. У цей час дістатися до майстерні було майже неможливо, і тому я брала участь у всіляких ініціативах, що працювали із цифровими форматами: NFT, постери, плакати, навіть оформлення твітів. Хотілося допомогти зібрати гроші для армії. І дуже хотілося залишатися у своїй, хоча би наближеній до своєї сфері діяльності. Адже одне з перших відчуттів після початку війни — відчуття, що в тебе ніби забрали звичне життя. Ці роботи якраз про те, як усе раптово змінилось, і нова реальність замістила звичну.