Проєкт «Земля. Пам‘ять світу» — це серія гравюр про дослідження та відтворення одного з тисяч проявів ґрунту. Тут художниця досліджує землю як метафору певних природних циклів, що характеризують всю основу людського існування. Працюючи з великими геометричними фігурами та вирізками з картону, вона відтворює текстури землі та інших похідних від неї об’єктів, таких як рослини та каміння.

У проєкті домінують два паралельні цикли: один, у якому земля діє як елемент, необхідний для життя людини. Завдяки землі люди харчуються і дихають, ступаючи на неї щодня протягом всього життя, а після смерті, зрештою, люди стають частиною землі. Це природна істина, в якій все просто і органічно.

Але є й інший цикл, у якому Аглая зосереджується на слові «terra» як початку слова «territoria», створеного людиною в процесі еволюції. І тут ми бачимо, як люди невтомно борються за шматки землі, які хочуть привласнити, просочуючи землю кров’ю, пролитою неприродним чином з точки зору першого циклу.

«… Я думаю, що земля дуже красива. Її тріщини, зморшки, прогалини, різновиди і форми годують і уможливлюють життя, смерть, війну, початки і завершення циклів. Її колір, запах, сухість або вологість, компоненти, мінерали, все це — як жорсткий диск, на якому зберігається пам‘ять світу. І тільки частково ми можемо її дослідити або збагнути.

В різних місцях, в залежності від людей, які проживали на цій території, земля переймає риси характеру і стає схожа на людей. А люди, або інші живі істоти, стають схожими на цю землю. Вона насичена історичними фактами і кров‘ю, з неї проростає кисень, на ній базуються фундаменти храмів і житлових будинків. На ній спочивають океани. В ній поховані цивілізації, культури, покоління людей, на кладовищах і у «братських могилах», навмисне або ненароком утворених. За неї йшли війни всю історію людства, і за неї зараз воюють мої люди в Україні…»

Зроблено в Дюссельдорфі, Німеччина